Кондак 1
Обраний від Господа, благий рабе і вірний слуга Христовий, преподобний отче наш Іове твоїм заступництвом і заступництвом захищені, похвальні пісні тобі співаємо, повідаючи благі подвиги і чудеса твої, і за твоє прославлення подячні возсилаємо моління Господу і Царю слави. Ти ж, як той, хто має сміливість до Господа і Пречистої Його Матері, Пріснодіви Богородиці, від усяких нас бід визволи, що взиваємо до тебе: Радуйся, Іове, преславний слуга Божий, обителі Почаївської окраса!
Ікос 1
Ангела земного вдачею і чоловіка небесного житієм зробив тебе Владика ангелів і всього видимого і невидимого творива, тим же прославив тебе, відповідно промислу Його, благоволив є і нам явити славне житіє і небесне прославлення твоє, щоб ми взивали до тебе:
Радуйся, від утроби обраний на подвиг служіння Царю Небесному; Радуйся, ім’ям Івана, по народженні названий був Ти, наче печаткою благодаті відмічений.
Радуйся, бо прийняв ти ім’я Хрестителя Господнього, Йому ж путинного життям любитель добре попрацював ти; Радуйся, бо з дитинства почув внутрішній голос, що призвав тебе до Господа.
Радуйся, бо десятилітнім будучи, цьому голосу охоче вслід відправився, ухилився єси від очей улюблених твоїх батьків і, в обителі Угорницької поселився ти; Радуйся, Іове, преславний слуга Божий, обителі Почаївської окраса!
Кондак 2
Бачачи ченці Угорницькі доброчесне життя і добрі звичаї, слуга Божий, по двох літах смиренного і трудолюбного послуху твого по обителі своєї, поклали на тебе ангельський чин, і передбачаючи многотрудні подвиги твої, які Христа ради підняти мав ті, Іовом тебе нарекли, оспівуючи Бога : Алилуйя.
Ікос 2
Розум понад роки подаючи тобі, Бог премудрості умудрив тебе у веденні тих, хто йде до спасіння, як найуспішнішого на дорозі Господній більше всіх сущих в обителі. Тому і на ступінь священства, хоч і по багатьох запереченнях твоїх був зведений ти Того ради прийми від нас хвалебну пісню цю:
Радуйся, світлом розуму Божественного від юності твоєї осяяний; Радуйся, бо у світлі обличчя Божого темряву невідання і плотського мудрування у всьому житті твоєму від себе відігнав.
Радуйся, галузко плодоносна, ділами богоугодними прищеплена до істинної парості виноградинка Господнього; Радуйся що сповнився благочестя від роси Духа Святого.
Радуйся плід духовної віри, надії і любові Божественний сторицею приніс; Радуйся, Іове, преславний слуга Божий, обителі Почаївської окраса!
Кондак 3
Сила Вишнього, нею ж зодягнений був єси в угодне благодаті Божественне знаряддя, велике полум’я ревності Божої запалив ти в серці своїм, як неусипного заради хвали Господа і серафимові образ по свяченнях незабаром сприйняти зволив ти, ім’ям Івана в схічернецтві наречений, бо здійсняючи особливу благодать Божу і навчився співати невпинно пісню серафимів: Алилуйя.
Ікос 3
Маючи таланти різні від Господа, воістину не зміг ти приховати від сучасник твоїх, через них же багато розпочало приходити до тебе користі заради душевної; благочестивий ж Острозький князь Костянтин випросив тебе в обитель свою Хресну, що на острові Дубинським, де ж і в ігуменом незабаром поставлений був ті, навчаючи всіх звати тобі:
Радуйся, вмістилище усіх скарбів Господніх; Радуйся, роздавачу потребуючим дарів духовних, які прийняв ти від Господа.
Радуйся, бо ревнуючи по православ’ю, в обителі Дубинської писанням книжок Божественних супроти унії, що тоді перше явилася, богомудро змагався ти; Радуйся, бо тому ж і братію свою на подвиг поширення православних книг Божим словом покликав ти.
Радуйся, бо по благословення твоєму і волею Духа Святого, Острозький князь слов’янську Біблію на розраду вірних друкувати вирішив; Радуйся, Іове, преславний слуга Божий, обителі Почаївської окраса!
Кондак 4
Тимчасової земної влади, що її ти сприйняв від православних, разом же і озлобленням всіляких за любов до православ’я клевретів унії бажаючи позбавитися, умислив ти уникнути від начальства, ще як два десятки років мав ти на острові Дубинським. Цього заради потай залишив ти обитель свою Хресну, і щоби приховатися від хвилювань світу цього бунтівливого, в образі простого ченця прийшов ти на гору Почаївську, здавна світлістю богатёх чудес сяючу, кличучи до Бога: Алилуйя.
Ікос 4
Почувши і зрозумівши серцем і душею щедродайне в тобі джерело благодаті Божої, ченці Почаєву, отче наш Йова, як свого тебе наставника дієвого і вправного вподобали мати у своїй обителі Пресвятої Богородиці, небесно подібній; тому ж загальним молінням зі сльозами просячи тебе в ігумена собі поставити тебе, так взивали :
Радуйся, місто, що на верху гори стоїш, пребагатий вишніми благами; Радуйся, скарбнице, що наділяє нас духовним бісером.
Радуйся, стовп, що указуєш шлях правдивий тим, хто хоче знайти його; Радуйся, світило, на заході України для просвітництва нашого розсіяв ти.
Радуйся, слідами преподобного Феодосія Києво-Печерського спільного життя на горі Почаївській заклавши; Радуйся, Іове, преславний слуга Божий, обителі Почаївської окраса!
Кондак 5
Боготечній зірці уподібнився ти, всеблаженний, сяючи ділами благими і богоугодними на горі Почаївській; їх же заради багато хто у слід тобі направив стопи свої від бездоріжжя гріховного, які на потреби обителі твоєї від маєтків своїх приносили, які ж отцем духовним на сповідання гріхів своїх нарочито тебе обрали, з усіма твоїми Господу служителями і тобою, який на путі спасіння наставляє зі сміливістю співати Богу: Алилуйя.
Ікос 5
Бачив тебе, ієросхимонах Досифій, учень твій, слуга Божий, древніх отців у житті своєму наслідуючого, записав нам преславні діла і великі подвиги твої; ними ж дивуючись, такими оспівуємо тебе піснями:
Радуйся, бо в тісній і темній печері гори Почаївської таємно від поглядів людських багаторічно свято трудився ти; Радуйся, як іноді через три дні, або ж через цілу седмицю єдиний у печері тій богомисліем зачинявся ти.
Радуйся, бо єдиним молільником будучи всередині її, набув ти світло невимовного, що подовгу не переставало осяювати суміжну з печерою церкву; Радуйся, бо нічим же, тільки сльозами, що з глибини сердечних виливаються, в ті часи живився ти.
Радуйся, бо незвичного заради виснаження плоті і довгих стоянь зігнило на ногах тіло твоє і навіть від кісток відпадало; Радуйся, Іове, преславний слугаБожий, обителі Почаївської окраса!
Кондак 6
Проповідати православ’я бажаючи у країнах своїх, всеблаженний, як же на острові Дубинським, так і на горі Почаївській, книги божественні в повчання вірним подавав ти, що ж і друкувати у своїй друкарні Почаївській звелів ти і разом з ними послання архієрейська і молитви різні, для всіх, хто читає їх і по ним моляться співати Богу непомильно: Алилуйя.
Ікос 6
Засвітився Ти, як зоря, не від сходу, але від заходу Українського вийшовши, слуга Божий, коли потреб заради церковних від перейшовши на унію був ти в Богом спасаємому місті Києві на соборі святих отців, що проходив у святій Києво-Печерській Лаврі, її ж преподобними отцями, що від злого нашестя Батиєва рятувалися, і обитель Почаївська давніше заснована, клятвено обіцяв ти разом з іншими у вірі православній, батьківській міцно і незмінно стояти, ніколи ж і нічого ж про відступ до іновірства не мислити і до цього український народ закликати, тому чуєш від всіх:
Радуйся, ясне зерцало апостольських переказів; Радуйся, живо приємне джерело істинних правил.
Радуйся, єретичних марнословів премудрий винищувачу; Радуйся, глибини православних догматів майстерний досліднику.
Радуйся, божественна трембіта, що заспівав нам учення спасіння. Радуйся, Іове, преславний слуга Божий, обителі Почаївської окраса!
Кондак 7
Хоча Христос Господь і преблагая, Пречиста Мати Його явили в тобі, отче, невимовну турботу Свою про святу гору Почаївську, дарували тобі силу і мудрість успішно подвизатися проти злішого ворога обителі твоєї, зловісного боярина Фірлея; його ж ти судом правим майно монастирське, велінням його пограбоване, повернути спонукав ти і його на примирення із собою і з ченцями своїми привів ти, співаючи Богові суду і правди: Алилуйя.
Ікос 7
Нове тобою показав Господь обителі Почаївській невимовний промисел Свій, коли твоїм бажанням, іменитий боярин Федір і Єва, благородна дружина його, за свої кошти збудували на верху гори Почаївської церкву велику і славну, щоб вмістилася в ній чудотворна Стопа Божої Матері; і де ж ікону Її чудотворну поставив ти, чуючи від всіх:
Радуйся, Трійці Живоначальної, що Її ж ім’я новий храм сам освятив ти, обраний оборонця; Радуйся, Пречистої Богородиці, заради Стопи Її та ікони Почаївської, предивний поклонник.
Радуйся, бо пильнуючи про благоустрій обителі твоєї, своїми руками сади на горі Почаївській насаджував ти; Радуйся, бо постачання заради обителі і всієї області Почаївської водою особисто ставки біля підніжжя гори Почаївської викопав ти.
Радуйся, все монастирське майно у молитвах своїх, особливо ж нічним часом, багато разів від злодіїв зберігав ти і їх тобою уловлених на шлях істинний наставляв ти; Радуйся, Іове, преславний слуга Божий, обителі Почаївської окраса!
Кондак 8
Дивне й чудне життя твоє, також і успіння твоє, преподобний отче, бажаючи перейти від дочасного у життя вічне, дару прозорливості удостоївся ти від Господа, бо день і годину відходу твого перш седмиці прорік ти. Під визначенні же день і годину, по Божественній літургії, тобою ж самим відслуженою, без усякої недуги мирно відійшов ти до Господа, не спиняючи співати Йому: Алилуйя.
Ікос 8
Весь був в страху народ Почаївський та інший навколишній люд, бачачи світлість, від труни твоєї вихідну через сім років по відходу твоєму, подвижник Божий; дивувалися, про походження і причину цього променя. Тоді сам з’явився ти в сонному баченні митрополиту Київському Діонісію, звіщаючи, як бажає Бог через нього відкрити святі мощі твої; це ж чуючи, архієрей православний заспівав так:
Радуйся, діячу добрий, від ранку до вечора столітнього життя твого працював побожно в вертограді духовному ти; Радуйся, тяготу і труднощі життя твого заради Господа охоче поніс ти.
Радуйся, бо цього ради душа твоя не залишилась у пеклі, ні тіло твоє не прийняло тління; Радуйся, Ти ласкавий рабе і вірний, за безмірні подвиги твої увійшов в радість Господа свого.
Радуйся, світильник, що його ж не зволив Бог під спудом перебувати, але так на свічнику всенародного зору і поклоніння покладений; Радуйся, Іове, преславний слуга Божий, обителі Почаївської окраса!
Кондак 9
Всяке слова земне нездатне вимовить слова твої, що чуюв Діонісій, хоч і складав їх в серці своєму, одначе, як мудрий і вправний богослов, уповільнював справу цю, аж поки явився ти йому, карою погрожуючи, коли б загаданого не виконав скоро; зрозумівши ж, що від веління Божого сталося це, прийшов з усім кліром на гору Почаївську і дізнавшись про богоугодне життя твоє, повелів відкрити труну, в ній же віднайшов чесні мощі твої без усякого тління, пахощів несказанно прикрашених; і так внесених до церкви Живоначальної Трійці, величаючи тебе і співаючи Богові: Алилуйя.
Ікос 9
Красномовство людське най вище не може описати величності преславних знамень і чудес твоїх, що почали являтися по відкритті мощів твоїх, преподобний отче; бо багато хто від народу, різними недуги одержимий, прийшовши до цілющих мощів твоїх, зцілення одержали. Тому що як у житті твоєму усякої чесноти і милості виконав ти, так і по смерті добро творити не перестаєш усім, хто з вірою закликає тебе і співає до Бога моління такі:
Радуйся, зерно пшеничне, за апостольським словом із земного тління зросле, бо багатьох плодів духовних потребуючим приніс ти; Радуйся, дерево, насаджене при джерелі цілющої води від Стопи Божої Матері, щоб всі спраглі від тебе пиття життя черпали.
Радуйся, праведник, за словом псальмоспівця, як Фенікс процвітаючи від гори Почаївської, та спраглих правди і усякої милості істиною і благочестям одарив ти; Радуйся, узи руйнування тлінного в нетлінні своєму благодаттю Божою розірвав ти, бо від будь-яких згубних недуг стражденних лікуєш і зцілення всім подаєш.
Радуйся, у світі Желізом названий, незламно кріпосте і сило, що їх немічним душею і тілом надмір приносиш ти; Радуйся, Іове, преславний слуга Божий, обителі Почаївської окраса!
Кондак 10
Врятувати бажаючи учня твого Досифія від полонившого його смертоносного недугу, отче преподобний, ангелів на своє спілкування закликав ти, з ними ж й видно було тебе у світлості незвичайній, предстоячим Божій Матері нічним часом у в церкві Пресвятої Трійці, хустку, світлом цілющим чудово напоєний, недужому посилаючи, щоб витер ним тіло своє, і щоби йшов до церкви на всенічну прилучитися заради великого свята всесвітнього Воздвиження Хреста Господнього, співаючи Богові, силою хресною зміцняючого святих Своїх на допомогу вірним: Алилуйя.
Ікос 10
Стіна ти й укріплення від ворогів видимих і невидимих надбанню твоєму, в нім же, отче, жив ти і нині перебуваєш у нетлінному тілі твоєму. Цього заради коли ж нечестиві ісмаїліти напали на гору Почаївську під час битви Збаразької, сам явився ти над неї на хмарах небесних, у світлості незвичайний предстоячи перед Святою Дівою Богородицею, щоб не дати у неволю супостатом обителі, де її ж був ти ігуменом; це ж бачачи ченці та люди, у обителі замкнені, припадаючи до раки чесних мощів твоїх, співали тобі:
Радуйся, з ангельськими силами предстояв ти Цариці Небесної проти полків невірних мусульман ти; Радуйся, бо їх же стріли, на голови їх повертаються, як блискавка їх вражаючи.
Радуйся, бо цього ради вороги Хреста Христова спішно втікали від обителі Почаївської, жахом уражені; Радуйся, бо багато з них страхом Божим наставлені, християнську віру прийняли, на послуху монастирському в Почаєві навіть до смерті своєї перебуваючи.
Радуйся, бо заступництвом твоїм до Богородиці всякі блага вірним у позбавленні їх приніс ти. Радуйся, Іове, преславний слуга Божий, обителі Почаївської окраса!
Кондак 11
Спів людський жоден не в силі достойно прислужитися прославленню небесної величності твоєї і влади, яку ж сприйняв ти від Господа, преподобний отче; як не тільки православним, але й латинянам та уніатам, коли попущенням Божим у владі їх була гора Почаївська, великі дари і благодіяння посилав ти, бо багатьох від духів нечистих та від хвороб і смертоносних ран зціляючи, деяких же повчаючи судом тяжким і видіннями різноманітними, щоб шанували тебе, як істинного слугу Божого; аж доки це все творячи, поки чесні мощі твої, разом з обителлю Почаївською, не були повернені у власність православним, піснями про тебе так Богові дякуємо: Алилуйя.
Ікос 11
Як світлоносна свіча, єлеєм благодаті запалена, як Світоч многосвітлий, на висоті стояв, сяючи всім кінцям землі, отче наш Іове; тому ж і схід тебе славить, і північ величає, і південь вихваляє, і захід тебе оспівує. Ми ж у світлі обличчя твого, що тече до світла невечірнього і до розуму божественного наставлені, співаємо тобі від повноти сердечної:
Радуйся, вічного Архієрея Христа вірний служителю, за благочестя своє архієрейськими руками із під землі вилучений і відкритий для всенародного шанування; Радуйся, Царя Небесного і Владики непереможний воїн, благочестивих же князів наших допомога та ствердження.
Радуйся, молитвеник і сопредстоятелю Пресвятої Богородиці невпинний, разом з іконою її чесною і стопою цілющою від усіх, на гору Почаївську приходячих, шанований; Радуйся, ангелів Божих і святих на небі співжитель пречудний, у храмі, чесному імені твоєму присвяченому на землі, від тих людей, що до тебе пришли оспіваний.
Радуйся, стовп віри, промислом Божим на заході Української землі піднятий, та всім від віри і благочестя прабатьківського зведених синам України шлях добрий до істинного православ’я, що у церкві нашій православній, показуєш. Радуйся, Іове, преславний слуга Божий, обителі Почаївської окраса!
Кондак 12
Благодаттю, даною Господом, ти знову, чудодієш на горі Почаївській, преподобний, не залишаєш нас і цього часу, але як давно, так і до сьогоднішнього дня, не лише паломники, що приходять до цілющих мощів твоїх, але і всі здалеку, хто тебе прикликають здалеку, тебе призивають і на тебе уповають – сліпі прозрівають, криві ходять, розслаблені укріпляються, біснуваті зцілюються, стражденні втішаються, хворіючи злою пошестю від смертоносної виразки позбавляються, землі плодоносність подається, міста і доми від землетрусу, потопу і вогню рятуються, бо ж всім від тебе поміч є і так тобою хвалимося ти Богові в радості серця свого співаючи: Алилуйя.
Ікос 12
Оспівуючи преславний промисел Божий про тебе і чудеса твої, преподобний отче, молимо тебе ревно, слуги твої, не забудь нас і в усякий час життя нашого, але завжди перебувай з нами, щоби твоїм заступництвом і поміччю захищені, спасенні і позбавлені від усякого зла видимого і невидимого, співали тобі до кінця віку:
Радуйся, милості превеликим скарб; Радуйся, Божественного промислу за людей проявлення.
Радуйся, ненадійних надія; Радуйся, найвідчайдушніших спасіння. Радуйся, твоїми ж благими та хуткими молитвами від вічної смерті визволяємося і безконечного життя сподобляємося.
Радуйся, Іове, преславний слуга Божий, обителі Почаївської окраса!
Кондак 13
О прехвальний і пречудний отче Іове, прийми нині це мале моління наше, що тобі його від любові сердечної приносимо, і твоїм богоприємним клопотанням виконай всі прохання наші, до тебе бо у бідах прибігаємо і на тобі по Богові та Богородиці все уповання наше покладаємо, прославляючи тебе, і тобою прославленому подателю всіх благ, Владиці життя і смерті, співаємо старанно: Алилуйя.
(Цей кондак читається тричі, потім ікос 1 і кондак 1)
Молитва
О пресвятим і преславний слуга Божий, преподобний отче наш Іове, за нас до Господа молитовник і теплий заступнику душ наших, до тебе нині прибігаємо, і згадуючи подвиги і чудеса твоя, яки створив ти і твориш на землі, просимо і молимо твою милості, як же твердо і незмінно потрудився ти у вірі Христа Бога нашого, і цю до кінця в собі і у всіх справах цілу та неушкоджені зберіг від всяких нападів ворожих і єресей згубних, так і нас у православ’ї й однодумності зміцни, відганяючи молитвами твоїми всяку темряву зневіри та відчаю від сердець і помислів наших, послуживши для Господа і Бога твого ділами благими і невимовною самовідданістю в трудах, молитвах та дотриманні постів, скируй нас на шлях усякої чесноти і милості, позбавляючи від спокус і гріхів, що віддаляють нас від Бога і звалюють в безодню зла все життя наше, явивши іноді з Пречистою Дівою Богородицею верху гори Почаївської на спасіння обителі твоєї від навали і облоги мусульманської, і нині поспіши на допомогу всієї православної і боголюбивої державі нашій супроти всіх ворогів наших зовнішніх і внутрішніх, стверджуючи мир і тишу в землі нашої , та твоїми молитвами і заступництвом тихим і мирним життям в усякому благочесті та чистоті; і всім, до тебе притікають і припадає до раки чесних і чудотворних мощів твоїх і твоєї допомоги та заступництва просить, багатії милості скоро подаєш, не залиш і нас нікчемних і безпомічних, тобі молільників, позбавляючи усякої скорботи, гніву, небезпеки та недолі, від голоду, мору, землетрусу, потопу, вогню, меча, нашестя чужинців і міжусобиць.
Отче Йов, слуга Божий, зглянься милостиво від престолу Царя слави, Йому ж ти нині предстоїш зі архангели і ангели і з усіма святими, на обитель твою Почаївську, нею ж ти давніше мудро правив, навчав її всехвальних і чудовим житієм твоїм, і збережи її молитвами твоїми і всяке місто і країну і всіх звідусіль, на морі і на суші, в пустелях і в біді всілякої тобі закликають, від всього злого видимого і невидимого, та твоєю поміччю і клопотанням спасенні, в віці цьому і по закінченні життя нашого удостоїмося разом з тобою славити й оспівувати всечесне ім’я Отця і Сина і Святого Духа на віки віків. Амінь.