ПРАВОСЛАВНЕ МАЙБУТНЄ

Читаючи Святе Євангліє  іноді просто захоплюєшся, як в простих словах  Божих подається  безмежна мудрість. Це відчуття приходить в той момент, коли уявляєш як це практично відбувається. Кожен активний православний християнин чув або ж читав  притчу Господню про зерно гірчичне. Там Бог навчає,що з цього малюсінького зерняточка виростає майже деревце,на якому і пташина гніздечко в*є. І насправді, якщо взяти на долоню, то бачиш яке ж воно малесеньке,дрібненьке, і сумнів навіть з*явлється про майбутнє велике цього насіння. Та час дає відповідь у правдивості слів Творця.

Ось такі школярики – зернятка розпочали навчання у вересні минулого року навчання в недільній школі « Вифлеємська Зіронька»  при храмі Свят. Павла Конюшкевича митрополита Тобольського  УПЦ КП м. Самбора. Дещо налякані, але з цікавинкою в очах, маленькі парафіяни прийшли до храму навчатися Слова Божого. Уважно вдивлялися у свого наставника,слухали перші повчальні слова та оглядалися чи поряд тато і мама,дідусь чи бабця. Але час на місці не стоіть,так навчає творчість, і маленькі православні християни занурилися в цікавий світ, непізнану країну Слова Божого,Закону Святого.Отримавши  підручник для навчання і в сукупності з розповіддю вчителя для дітей відкривався світ церковного житття.Нові і досі невідомі церковного вжитку слова,складні молитви, історія створення всього навколишнього,традиції і багато –багато усього для дітей ставали підґрунтям, духовного росту,церковного практичного життя. Цей рік видався просто рекордним.До першого класу недільної школи записалось 100 дітей нашого міста та району. Це ось так з одного класу  утворилася ціла ШКОЛА. Щонеділі храм ставав вуликом,де до праці духовної готувалися малята. З кожним уроком невідоме ставало відомим, а нудне і незрозуміле- цікавим і корисним. В захопленні вивчаючи Закон Божий,маленькі питомці недільної школи в місяці грудні,під час змагання – вікторини з батьками,в знанні Святого Письма, настільки активно відповідали, що батькам просто не залишили шансу найменшого на перемогу. І в такому темпі і руслі жвавої науки тривав весь навчальний рік.

Настав травень, чудовий благодатний, квітучий, весняний місяць. Наближався день ПЕРШОЇ в житті Сповіді. Чергового Святого Таїнства,яке переводило малюків в доросліше життя- церковне життя. В цю днину побожна дітвора з своїми рідними і хрещеними батьками  і з родиною, тримаючи у кулачках записочки  з своїми гріхами з трепетом ішли до покаяння.Такого чистого, побожного,святого,по-дитячому невинного. Це побожне зерно гірчичне випускало корінь у Церкві Божій,щоб кріпнути і союз з Богом стверджувати. По закінченні богослужіння, кожен школярик отримав свідоцтво відзнаку про закінчення недільної школи в першому класі,а ще це значок-емблему з пов*язаною синьо-жовтою стрічкою,як ніколи важливою і необхідною в силу епохальних і водночас трагічних змін в державі.

В неділю ж зранечку ще десь мимоволі досипаючи дорогою,православна юнь стояла в храмі за слухання Божественної Літургії.Це направвду було врочисте богослуження,бо кожен бачив у цих дітях стимул до молитви, праці та побудови духовних засад в родині державі. Ще більшого морального задоволення додавало різнобарв*я вишиванок. Це молилася справжня маленька УКРАЇНА. Причастившись Божественних Тайн дітвора обдарована іконами Воскресіння Господнього, молитовниками та пам*ятками цього святкового дня єдиною родиною шкільною стала до урочистого фото.Також подячними грамотами і цінними дарунками були нагородженні і учні другого класу недільної школи,які на відмінно склали іспити  в кінці року. Та на завершення свята на дітей ще очікувала одна несподіваннка.Вийшовши з храму кожному з них було дано синю та жовту кульки.І випускаючи їх в небо,кожен в радості просив Бога,щоб і молитва була такою ж легкою і яскравою. Після всього отримуючи вітання від рідних і близьких людей малеча верталась додому.Веселою і радісною,святою була ця хода.

І тут знову згадались слово Христові про зерно гірчичне.Ось з таких маленьких зерняток  без сумніву виростуть міцні деревця з великою морально-духовною спадщиною.Є в православ*я майбутнє, житиме Церква Православна у нашому прикарпатському Самборі. На завершення було просто неправильно не згадати тих мироносиць сучасних,завдяки яким вдалося створити таку святкову атмосферу.Це Кисилевич  Ірина, Кохан Ольга, Петрина Ольга,Криванчик Галина актив батьківського комітету. Однозначно хотів би скласти щиросердечну подяку  п. Ангелині Коломойцевій з м. Луганська,яка уже декілька років фінансово підтримує недільну школу,завдяки п. Ангелині діти отримали цінні дарунки в честь свята. Залишається тільки просити в Бога многих і благих літ,миру і достатку в родинах усім нашим мироносицям. Сподіваємося на Божу милість,що і наступний рік буде не менш плідним і успішним  ніж оцей.Та кажуть, що сумнів є руйнівним,то ж не сумвітимемося в цьому - буде все чудово.

прот. Миколай Брийовський, керівник недільноі школи «Вифлеэмська Зіронька», магістр богословських наук.

 

This entry was posted in прот. Миколай Брийовський and tagged , , . Bookmark the permalink.