Проект-пропозиція: Самбірька Оранта – Нерушима Стіна

Одним з шедеврів Самбірського Свято-Успенського Православного храму, що розташований у центрі древнього Самбора – прикарпатської столиці Бойківщини, є лик Богоматері-Марії Оранти. Вона виконана в стилі настінного розпису і розміщена  у центрі апсиди, передньої вівтарної стіни у молитовному вираженні тримаючи Свого Божественного Сина, Господа нашого Ісуса Христа, що простирає до людей Свої божественні руки, з бажанням обійняти кожну людину, що лине до Богоматері, Яка  дарує нам спасіння у Сині Своєму. Стоїть Вона на камені. Синій одяг з темними складками вирізняє Матір Божу на тлі тривожних полум’яних хмар, що символізують собою складнощі та небезпеки  людського земного життя у «долині плачу». Художник досягає високого емоційного впливу не лише у виборі композиції, але і особливим співставленням кольорової гами фарб… Численними стають свідчення людей, які здіймаючи свої молитви до Божої Матері та до Господа Ісуса Христа, отримували просиме у молитві. Через те цей Самбірський настінний образ протягом часу від дня його напису на стіні храму став чудодійним, цільбоносним, допомогаючим у відповідь на довір’я та надію віруючого люду.

Відповідно, як Київська Оранта – «Непорушна Стіна», зпокон віків є чудотворною, цілющою, що має свій особливий день вшанування, богослужбовий чин , акафіст та превелику шану у столиці України та по всій Русі – Україні. Так само належить і Образ Самбірської Богоматері на апсид ній стіні храму Успення шанувати, як чудотворну, цілющу та допомагаючу християнам земним. Належить і цьому Образу укласти богослужіння, акафіст з історією Образу, відправляти молебні чини перед Нею.

Акафіст

Іконі Божої Матері “Нерушимій Стіні” -  Київський.

ТРОПАР, ГЛАС 4. Наче Нерушиму Стіну та Всемогутню Покрову здобули ми Тебе раби Твої, Владичице Богородице, що відганяєш від нас морок гріхів та скорбот. Через це, молимо Тебе, мир світові Твоєму подай, а душам нашим світло і спасіння.
Кондак 1. Вибраній Руссю Святою, Божій Матері і Цариці, що стала, присутньою у Софії Київській,  щоби бути Покровою нашою та Нерушимою Стіною, поспішаємо з мольбою та щирістю Її оспівати. Відчуваючи чудотворну благодать, даровану Образом пречистим, що Орантою зветься, благаємо захистити життя наше  від бід та скорбот, взиваючи з умилінням до Неї:  Радуйся,  Стіно Непорушная, Богородице і Заступнице Києва нашого до віку.

Ікос 1.Архангел Небесний, Архістратиг Михаїл, як покровитель одвічний Києва та України, посланий був від Бога до нас, Пречиста, відкрити повеління Господнє – щоб стала Ти на всі часи Заступницею та Нерушимою Стіною Києву нашому, людям його, який сприйняла Ти, Діво – Мати Божа з усією любов»ю. Ми ж, знаючи про істинність благословення Божого Тобі, віримо, що Господь Тебе, Преблагословенна, з`явив Стіною Непорушною, для збереження нас від усякого гріха, бід та напастей. Дякуючи Богові вічному і Тобі, Богомати, з радістю  співаємо:

Радуйся,  бо Господь з Тобою, а через Тебе з нами в Києві нашому;

Радуйся,  бо також у Києві, Предстательницею перед Сином Твоїм за людей явилися Ти;

Радуйся,  бо омофором Твоїм, ширше від хмарини покриваєш з Києва вірних;

Радуйся,  бо рушником Твоїм сльози тих, що страждають, обтираєш;

Радуйся,  бо підносиш руки Твої, щоб огородити нас від гріха та всілякої скверни;

Радуйся,  бо від усіх поколінь українців, за словом Твоїм, Ти нині і повсякчас ублажаєшся;

Радуйся,  Стіно Непорушная, Богородице і Заступнице Києва нашого до віку.

Кондак 2.Передбачив Великий княз Київський Ярослав, розумним взором своїм появу Твою серед буремних подій історії краю нашого, зажадав гідне житло Тобі збудувати, на честь Софії, Премудрості Божої, щоб усі пізнали, якою великою є любов Твоя до нас, Богомати, та побожно завжди взивали  Богові: Алилуя.

Ікос 2.Розум маючи богопросвічений, Ярослав Мудрий запросив майстрів всіляких, не лише на майстерність їх дивився, але особливо на віру та побожність щиру увагу звертав. Ми ж бо мудрістю його пишаючись, з великою вдячністю Богові та зі щирістю особливою до Тебе, Богомати, кличемо:

Радуйся,  Ліствице висока, що землю Києво-Руську з Небом з`єднала;

Радуйся,  Бога, з`явленного на землі,  в лоні Своєму носила, Купино Неопалима, будучи нетлінною;

Радуйся,  Світлоносна Хмарино, що з неї Владика всіх, наче дощ на руно, з Небес і до нас зійшов;

Радуйся,  Джерело Життєдайне, що голод та спрагу Правди вічної в Русі нашій зігріває;

Радуйся,  Христа – Манну Життя, до лона Свого помістила і душі наші хлібом безсмертя насичуєш;

Радуйся,  Посоху дивний, що квітами чеснот вірних русичів оздоблюєш;

Радуйся,  Стіно Непорушная, Богородице і Заступнице Києва нашого до віку.

Кондак 3.Сила Всевишнього покрила Київ наш Золотоверхий та усвідомлення побожного великокняжого роду, який сприйняв перемогу киян над печенігами, завдячуючи її Богородиці Пресвятій, тому і вручив у опіку Їй, Київ наш славетний та увесь край наш з народом його, щоби захищала і під Небесною Покровою оберігала. Радіючи такому Божому благозволенню, на Києві здійсненному, ми всі радісно співаємо Богові нашому: Алилуйя.

Ікос 3.Маючи в Собі прещедру Божу Благодать, Пренепорочна, прийняла Ти довір»я українське, як щиру офіру від нас, тоді здійняла Свої Богоматеринські руки до самого Неба, до Милості, Благодаті Сина Свого, Господа нашого Ісуса Христа, Спасителя світу. А ми, грішні, Твоє життя, опіку та захист всесильний згадуючи, з любов»ю промовляємо Тобі ось такі похвали:

Радуйся,  бо Ти Владику вселенної в убогому вертепі народила  також для нас, українців;

Радуйся,  до Єгипту від Ірода беззаконного утікала Ти з Сином Своїм;

Радуйся,  Отрока, Сина Свого, у дні Пасхальні, зі скорботою великою шукала;

Радуйся,  ненависть та зависть до Сина Твого, від ворогів, серцем скорботним споглядала ;

Радуйся,  серцем материнським співстраждала Йому, муки і смерть на Хресті споглядаючи;

Радуйся,  в Іоанні Богослові Ти сина Собі, за словом Ісусовим здобула;

Радуйся,  Стіно Непорушная, Богородице і Заступнице Києва нашого до віку.

 

Кондак 4. Буревіями нашесть чужоземців багаторазово випробуваний був Київ та край наш Києво-Руський. Але після Батийового попелища в ньому, Ти для впевненості нашої залишила ознаку, незруйновану Стіну з дивовижним та незнищенним образом святим Оранти на ній. Відтоді  назвали його кияни  Нерушимою Стіною, довіряючи Тобі, оприсутненій у Києві, вдячні, найщиріші почуття свої, співаючи Богові Небесному: Алилуйя.

 

Ікос 4.Чує і знає світ увесь, що Богородиця Пресвята у Києві нашому мешкає, простираючи Омофор Свій Пресвятий над землею нашою святою. Впевненість ця запалює в серцях Києворуських мужність і силу подає для подвигів, щоб захистити Вітчизну нашу, яка боротьбу зносить від чужоземців. Якби не було цього переконання у Богородичній присутності поміж нами, не збереглась би віра Православна у краї нашому та не лунала б завжди пісня подячна Матері Божій із щирих душ наших, що промовляють:

Радуйся,  народові нашому, українському на ворогів всесильна допомога;

Радуйся,  землі нашій Києво-Руській на вигнання чужинців благодатне підкріплення;

Радуйся,  вождів воїнства нашого таємниче врозумлення та мудрість;

Радуйся,  посоромлення ненависників роду людського та України;

Радуйся,  полум`я ворожнечі розпалюючим грізне покарання;

Радуйся,  всіх, що опікуються спокоєм у світі, Помічнице Непоборна;

Радуйся,  Стіно Непорушная, Богородице і Заступнице Києва нашого до віку.

 

Кондак 5.Богоплинною зорею Ти з’являєшся для всіх поколінь українців, тому, що спроваджуєш нас до Сина свого Христа Бога нашого, як царів-звіздарів на Різдво Господнє. Сотні років ми прямуємо за Тобою, Божа Мати, і ніхто з тих, хто поспішає на шляху цьому, не збився з дороги праведної. То ж  врозумленням Твоїм множество важких грішників від злих своїх вчинків відвертаються і до Бога з розкаянням і побожністю линуть, виголошуючи Йому: Алилуйя.

Ікос 5.Бачачи, Премилосердна Владичице, загрози та небезпеки, що нависли над Києвом нашим та над мешканцями його, постійно виявляла присутність Свою Всемилостиву, чудесами, що чинились біля Образу, у Храмі Святої Софії Київської. Десятками, сотнями зцілень та тисячами захистів записані історії від Нерушимої Стіни. Всі вони стали свідоцтвами присутності та щирості Твоєї, Царице неба і землі. Чудеса Твої запевняють нас, що як названа Ти Стіною Непорушною, так і залишаєшся  на всі часи небесним захистом нашим, за що співаємо Тобі:

Радуйся,  бо дорогу спасіння Ти всім нам, з України до Неба, показуєш;

Радуйся,  бо Ти гордості і гніву серцями українським забороняєш;

Радуйся,  бо Ти черевовгодникам і пяницям строгим врозумленням є;

Радуйся,  бо Ти лінивим і безвольним міцним  побудженням є також в краї нашому;

Радуйся,  бо тих, що в блуді живуть посеред нас, Ти до покаяння приводиш;

Радуйся,  грішників, що до Тебе з вірою линуть, скорим виправленням є;

Радуйся,  Стіно Непорушная, Богородице і Заступнице Києва нашого до віку.

Кондак 6.Проповідиками чудес, з`явлених любов»ю Твоєю до Києва та киян, стали отці наші Києво-Руські, побожні, Богородице. Одна неволя та поневіряння, змінювалися наступними, через гріхи та беззаконня людські. Але Ти, як дітолюбна Мати, прощала нам та молитвами Своїми спасала душі наші. Тому уціліла Свята Софія Київська та Оранта Всемилостива у ній, за що Богові нашому невмовкно співаємо пісню ангельську: Алилуйя.

Ікос 6.Засяяло світло невимовної благодаті Твоєї, над столичним Києвом нашим, Благословенна Мати Пречиста, Оранто Пресвята. Бо зріст Твій величний, як і всі діянні Твої на Русі Святій. Стоїш Ти на золотому камені, як на непохитній основі для всіх нас, хто  лине до захисту святого Твого. Через наші слізні молитви, дарується нам Тобою чудесне вибавлення від сліз, Богородице. Тому своїми грішними устами викликуємо Тобі ось так, з умилінням:

Радуйся,  скорботи та сльози наші в радість перетворюєш Ти в краї нашому тай в цілому світі;

Радуйся, Милосердна Помічнице усім, знемагаючим у спокусах;

Радуйся,  житла українські від вогню та руйнувань Ти спасаєш;

Радуйся,  бо вірних огороджуєш від крадіїв та людей злих;

Радуйся,  бо Ти руйнуєш брехні та витівки ворогів наших по всі часи історії української;

Радуйся,  бо перемагаєш Ти страх смерті та несподіваної кончини серед люду нашого;

Радуйся,  Стіно Непорушная, Богородице і Заступнице Києва нашого до віку.

Кондак 7. Бажалося Господу Всемилостивому, спасаючому всі віки та усі покоління роду людського, виявити рятуючу любов Свою у центрі стольного Києва, у Софії – Небесній, Премудрості Божій, то ж подарував Він нам Ікону Твою, Богомати, аби ті, що бачитимуть чудеса, які від Неї стаються, з вірою і надією на чудотворну допомогу  Твою, Джерелу чудес – Господу, в землі Києво-Руській з умилінням взивали: Алилуйя.

Ікос 7. Нове свідчення Твоєї благодаті та сили чудесної об»явлені були у 16 столітті, коли відроджувався Київ наш після руїн завданих йому у всі попередні часи. До Тебе Небесна Оранто приходили митрополити Київські. Перед Тобою навколішки ставали гетьмани та сотники війська запорізького. Православні братчики  Київського Богоявленського Братства черпали премудрість та силу Небесні від Твого Живоносного джерела, з подякою та похвалою співаючи Тобі:

Радуйся,  зодягнена в хітон, що сяє світлом небесним у Софії Святій;

Радуйся, безнастанну молитву за всесвіт виявляєш у Києві, піднесенням пречистих рук Твоїх;

Радуйся,  бо почесного Образу Твого  Київського тривалість віків не пошкодила;

Радуйся,  бо Образ цей, після нашестя сили ворожої у всій Своїй красі завжди перебуває;

Радуйся,  бо благодатна сила образу Твого Оранти, бісів лякає;

Радуйся, бо Образом цим, серця тих, що моляться в Софії, побожно умиляються;

Радуйся,  Стіно Непорушная, Богородице і Заступнице Києва нашого до віку.

Кондак 8. Дивним є для невіруючих  почути, що Ти Богомати, оприсутнена в Києві нашому, у Храмі Святої Софії. До Тебе, Матінко, линули ченці українські, з усіх часів, навчаючись ревності, духовної мудрості та подвижництва, черпаючи наснагу для величних подвигів своїх. А ти завжди навчала їх та умудряла небесно. Тому величними та осяйними  стали подвиги отців Києво-Печерських, бо були навчені Тобою Богородице. За що завжди проголошуємо Тобі: Алилуйя.

Ікос 8.Всім серцем Своїм, Ти всіляке створіння Боже любиш, Царице світу, з вдячністю згадуємо Богдана Хмельницького, гетьмана славного, який линув до Тебе, Царице Небесна, переконаний, що тільки Ти, навчала його мудрості, дарувала наснагу для боротьби у визвольних війнах. Кладучи поклони доземні Тобі, Оранто Пресвята, всю надію серця свого покладав до підніжжя Твого, Нерушима Стіно, взиваючи:

Радуйся,  матерям-породілям вірна Помічниця і Прихисток по всі часи історії нашої;

Радуйся,  Покрово і Кріпосте немовлят незлобивих;

Радуйся, скорботи материнські завжди заспокоююча;

Радуйся, всілякий вік дитячий молитовно оберігаюча;

Радуйся, матерів побожних, у виховані дітей, завжди  блага Наставнице;

Радуйся,  немовлят безпомічних у хворобах, завжди  Цілителько;

Радуйся,  Стіно Непорушная, Богородице і Заступнице Києва нашого до віку.

Кондак 9. Всіляке єство Ангельське та людське оспівує Приснодівственну чистоту Твою, Мати Божа, Пренепорочна. Її, Пресвята, навчалися всі діти починаючи від нащадків князя Ярослава Мудрого і жили нею. Бо школа при Софії святій, бібліотека, духовенство її у всі часи несли просвіту та мудрість Небесну киянам, українцям, що дослухались до піснеспівів, ангельських: Алилуйя.

Ікос 9. Проповідники у всі часи славетної нашої історії, не можуть до серця свого вмістити істину Приснодівства Твого, Богородице та виразити любові Твоєї до Києва земного, як до помешкання Її довічного і людей його – дітей.  А ми, що переконані у відданості Твоїй, Богомати краю нашому, словами стверджуємо, почуттями оспівуємо, з радістю, вірою, надією і любов»ю взиваючи:

Радуйся,  Премудра Наставнице невинного дівства, в Україні та світі цілому;

Радуйся,  дів Християнських спонукаюча обітниці дівства промовляти та любити їх;

Радуйся,  чистих вдових у безшлюбності зберігаюча завжди;

Радуйся,  чистих дів та вдовиць на славу Христа працювати  Ти наставляєш;

Радуйся,  Стіно Непорушная, Богородице і Заступнице Києва нашого до віку.

Кондак 10. Спасти бажаючи людей Своїх від недолі та випробовувань лютих, Ти, Матінко Пресвята, надихала очільників духовних і громадських, у нас. Твоє натхнення у храмобудівничих планах гетьмана Мазепи, у творчості святителя Дмитра Тупталенка, як духівника його та у числених святителях і сотниках козацькиї, що з великою любов»ю до Тебе, Богородице, проживали вік свій земний, Богом вічним даний та лягали у святу землю цю, з вірою в Друге Пришестя Господне, у Вічне Життя у Царстві Небесному Його, завжди співаючи Богові: Алилуйя.

Ікос 10. Стіною та Охоронителькою Києво-Руського спасительного натхнення, стала Ікона Твоя, Свята Оранта, Нерушима Стіна. У супроводі Архістратига Михаїла ходиш ти по муках наших, історичними шляхами поневірянь та випробовувань, рятуючи  душі наші, від погибелі. Великою є чудотворна сила образу Твого, Мати Божа. Твоєю присутністю у Києві ознаменоване 19 століття, з усіма його тяготами та доробками. Тому від усіх поколінь побожних киян та українців усіх часів, подячно взиваємо Тобі:

Радуйся, шлюб почесний в Україні благословляюча, тай у світі цілому;

Радуйся,  в шлюбі проживаючим, українську любов та однодумність до серця покладаєш;

Радуйся,  за вченням Христа і Апостолів жити подружжя наші наставляєш;

Радуйся,  вузи сімейні Ти оберігаєш;

Радуйся,  Блага Піклувальнице про домашню Українську Церкву;

Радуйся,  грізна викривальнице тих, хто вірність супружу порушує;

Радуйся,  Стіно Непорушная, Богородице і Заступнице Києва нашого до віку.

Кондак 11. Співи  всеумильні не перестають лунати, Царице Небесна, Пречиста. Сила любові Твоєї виявлена у творчості Григорія Сковороди та Івана Котляревського, Тараса Шевченка та Миколи Гоголя, також у всіх численних талановитих постатях того часу, бо у них – Твоя Богоматеринська любов та натхнення. Тому превеликий  лик український в минувшині та тих, що мешкають нині, невмовкно співає Тобі пісню звеличальну:  Алилуйя.

Ікос 11.Світлом настановчим та світлосяйним Ти була для нас завжди, Богомати. Україна ставала Мало Польщею та Мало-Росією, кияни чули мову чужинську, нехтували та забували свою. рідню. Але ти Божа Мати – Оранто Пресвята, завжди залишалася Київською, не соромлячись бути такою. Утирала наші сльози, оплакувала та хоронила жертви, що помирали у вірності Богові, Тобі та у відданості Україні і Києву. Не можна перечислити їх – бо це мільйони героїв і мучеників святих. Від імені їх та разом з ними співаємо Табі Богородице:

Радуйся,  бо Ти любов надмірну до старців немічних виявляєш;

Радуйся,  людям віруючим, що життя своє у побожності завершують, Ти  щирою Помічницею є;

Радуйся,  престарілих родичів, дітьми своїми залишених,  під почесний покров Свій приймаєш;

Радуйся,  дітей жорстоких, що не піклуються про родичів стареньких своїх грізна врозумителько;

Радуйся,  про Страшне Друге Пришестя Ти всім нам завжди нагадуєш;

Радуйся,  про душі вірних рабів Божих – українців, що представилися, гаряча молитвенице;

Радуйся,  Стіно Непорушная, Богородице і Заступнице Києва нашого до віку.

Кондак 12. Благодать Божа явно перебуває у Чудотворній Іконі Твоїй, Непорушній Стіні. Це вона врятувала Святу Софію у буремні зловіщі часи революцій та війн, а найбільше – від богоборців та безбожників місцевих та прибулих до нас, що із звірячою ненавистю та люттю поруйнували Святині Києва та заповітні Православні місця. Але Ти, Богомати, захистила Святиню Софії та Оранту – Непорушну Стіну в ній, для сьогодення і майбуття, за що завжди співатимемо Богові:Алилуйя.

Ікос 12. Оспівуючи Твоє могутнє за Київ та Землю Українську; а також за світ увесь предстательство, знаємо, що у Києва волею святою Твоєю є Чудотворна Ікона, Стіна Нерушима. Святий Київ пережив 20 століття, та дотривав до третього тисячолітня лише Твоєю Богоматеринською Покровою, любов»ю та милосердям. Понад усе віримо в це та довіряємо Тобі, Оранто. Знаємо, що не покинеш нас грішних та безсилих, бо ми Твої діти, врятовані Голгофською Жертвою Божественного Сина Твого, Господа нашого. Ублагай Його милосердя, що завжди виконує молитви Твої, нехай подарує всьому світові жаданний мир для народів і спасе нас, щоб ми всі подячно возхваляли Тебе:

Радуйся,Сина Свого з`явленням і Воскресінням Його Ти обрадувана;

Радуйся, у безсмертному Успіні Твоєму радісно душу Свою в руки Сина Ти передала;

Радуйся, добрих пастирів українських, православних, на їх хресних дорогах Ти укріплюєш;

Радуйся, провадячи чернече життя в краї нашому, Ти допомога незрима;

Радуйся, Храми українські  і тих, що моляться в них, Ти благодаттю Своєю охороняєш;

Радуйся, для Вітчизни нашої України  незмінна Покрово та Стіно Нерушима;

Радуйся,  Стіно Непорушная, Богородице і Заступнице Києва нашого до віку.

Кондак 13. О Всеоспівана Мати Господа нашого Ісуса Христа. Оранто – Стіно Непорушна! Наша подяка, надія та похвала сягає Неба, возноситься до Тебе, Святої та невтомної в захисті нас, грішників земних. Прийми, Матусю, сьогодні молитви та подяки наші. Тисячу років Ти спасаєш нас, захищаєш та милуєш Київ святий, Україну нашу та увесь люд хрещений так, що вороги наші не змогли здолати Твого образу Оранти – Нерушимої Стіни і нас, дітей Твоїх. Нехай Тобою проваджені зможемо стати на шлях спасіння вічного і подячно заспівати Синові Твоєму і Богові нашому : Алилуйя (3 рази).

Молитва

О, Благодатна Владичице наша, Богородице Приснодіво, щасливо усвідомлювати та приймати милості Твої всещедрі та прибагаті, а також те, що Ти у нас є. З»явилася у Києві Ти посеред тривожних та відповідальних часів Києво-Руської державності. Земля наша і народ її ставали родиною Христовою. Благодаттю Духа Святого освячені, вливалися ми до Церкви Православної Вселенсьої;Ти всесильно допомагала нам у цьому. У Твоїй свемилостивій присутності та материнському захисті промайнуло ціле тисячоліття. Важкими були дороги обранців і дітей твоїх, але не було жодної миттєвості, коли б ми не відчували присутності Твєї та Богоматеринської любові. Ти – Молитвениця – Оранта, Ти непохитна Стіна, Надія наша і захист. Вступаємо в нове тисячоліття нашої історії з великою надією на те, що Ти ніколи не покинеш нас грішних і ослаблених спокусами та випробовуваннями, що чинить нам ворог нашого спасіння. Стань для нас  і тут, і у вічному житті Стіною Нерушимою. Визволи від усяких бід та напастей, від вічних мук, щоб ми завжди оспівували Твою Материнську любов та восхваляли всім серцем Сина Твого, з Його Отцем і Святим Духом на віки віків. Амінь

This entry was posted in Богослужбові тексти, Духовні роздуми. Bookmark the permalink.