[ОНОВЛЕНО] Життя віддане Христу…. (відео)

Два роки тому віддав свою безсмертну душу Господу митрофорний протоієрей Федір Швець. Він був священиком, що не тільки переміг і пізнав самого себе, але ще від самої юності міцно пов’язав життя своє з чиненням добра. «Проживаючи в цьому світі устремлявся прагненнями туди, де цвіте юність без старості, де життя без смерті, а радість без найменшого зла». Такими словами відзначені згадки про одного священнослужителя, Вони в повній мірі можуть бути віднесеними і до долі спочилого. Цим жив і про це проповідував отець Федір все своє життя світові і людям словом і ділами.

Серцем своїм усі вірні відчували, що у його чистому й святому серці живе велика Христова любов, а любов є виконання всього закону Христового. Любові досягають тільки ті, хто виконує всі заповіді Христові. Любов до людей, після любові до Бога, досягається тільки тими, хто все життя свою присвятив на служіння Богові й ближнім; любові досягають як вершини звершеності, і ця любов яскраво світила із серця покійного отця Феодора.

Він прийняв вінець служіння: в 1942 році висвячений на диякона, а в 1950 році – на священика, у важкі й страшні роки сталінського режиму, коли благодать священства часто ставало благодаттю вінця мученика Христового… І свій хрест слуга Господа нашого, отець Федір, гідно ніс довгі 67 років. Це не просто слова, тому що тільки Христос знає кількість урятованих ним душ; кількість людей, які завдяки його служінню знайшли дорогу до Христа в роки державного атеїзму.

Програма “Оранта”. Про родину Швеців.

 

У ті жахливі дні, коли безбожна радянська влада робила все, щоб знищити навіть невеликі паростки українського духу, отець Федір ніс людям світло й тепло українського слова, віру у звільнення від тиранії й вільне життя у своєму українському домі. Саме цей живлющий промінь надії, посіяний його проповіддю про Рятівне Воскресіння Христа, дав можливість вирости поколінням борців за волю України.

Отець Федір був також зразковим сім’янином. Прожив 58 років разом з дружиною –  матушкою Ксенією (спочила в Бозі 22 серпня 2000 року), яка подарувала йому чотирьох дітей: дочку Антоніну та трьох синів – двійнят Олександра та Івана і молодшого сина Ігоря. Двоє синів є православними священиками, а один – архієреєм Української Автокефальної Православної Церкви. Донька Антоніна вийшла заміж за буковинця Михаїла Щербаня, який закінчив Московську Духовну Семінарію і Академію. Своє служіння він звершував у м. Перемишляни  Львівської області (нині спочиває в Бозі у м. Перемишляни). Справу служіння дідуся продовжують вже онуки: протоієрей Михайло Щербань,  священик Ігор Швець, священик Назарій Швець, священик Олександр Швець, протодиякон Іван Швець. Випускник Рівненської Духовної Семінарії, Даміан Швець, продовжує навчання в університеті на богословському факультеті (Польща).

Отець Федір прожив 89 років… Служіння отця Федора стало прикладом для багатьох українських священиків, які сьогодні служать Богові й українському народу по всій Україні. Вони теж є його духовними дітьми й спадкоємцями.

Він, звичайно, тепер радіє на небесах з усіма праведними.

Він радується, а ми сумуємо, сумуємо через розлуку з ним. Любили ми його, тому і возносимо молитви про упокоєння його душі.

Вічная пам’ять!

 

Предтечі нашого Спасіння

Акафіст

Побожним прародичам і родичам нашим у Бозі спочилим,

Завершуваний нащадками роду.

Кондак 1

Вибрані Господом Богом прародичі і родичі роду нашого. Ви все своє побожне життя прагнули святості і Царства Небесного. І здобувши Його праведним життям, старанністю, ревним служінням Богові і дбайливим осягненям  земних і небесних спасительних знань, Ви все своє життя земне з великою побожністю святкували Церковні Свята, тож осягнули святковість вічну у Царстві Бога Небесного. Звершуючи молитви ло Господа, звертаємось також до Вас, праведних у Господі, ми, нащадки Ваші охрещені з землі Української, краю Вашого, в якому і Ви на світ прийшли, в якому зростали і мужніли, сприйняли  науки спасительні, ними ж, осягнули спасительну надію для себе і для нас, послідовників Ваших, що з любов’ю співають Вам:

Радуйтеся, праведні у Господі родичі, побожні предтечі нашого спасіння!

Ікос 1

Ангелами проваджені, Ви у Світлі Фаворському, від події Преображення Господнього осяяні ним у Вашому праведному житті, Побожні родичі наші у Бозі спочилі. За цим сяйвом, за благодаттю Преображення Ви подумки завжди зверталися до тієї події Небесної, що відбулася на землі, на горі Фавор, наприкінці земного шляху Господа нашого. Тоді Він відкрив учням Своїм, що Йому належало постраждати за людей, померти на хресті і воскреснути. З Петром, Яковом та Іоаном піднявся Христос на Фавор і Преобразився перед ними. Обличчя Його осяялося, а одяг став сліпучо білим. Там два Старозавітних пророки і ревнителі – Мойсей та Ілія   розмовляли з Ним, а також голос Бога Отця, з осяйної хмарини свідчив про Божество Свого Сина. Ця подіє глибинно розкриває сутність Православ’я. Світ і людина в ньому потребують оновлення та виправлення, що уможливлює лише Благодать Божа, яка преображає людське єство, а через нього і Вселенну. Ось так сприймали Ви, Побожні родичі наші, це Величне Свято. Тож, торжествуючи разом з Вами, проголошуємо:

Радуйтеся  Вознесінням від землі на Небо Христа Життєдавця;

Радуйтеся  возвишенням єства людського по правиці Отця Небесного;

Радуйтеся  Обітницею Христовою про Друге Пришестя Його;

Радуйтеся Світлом Фаворським, Преображення Господнє осяюючим;

Радуйтеся  Блаженством, пережитим Апостолами, яке переживаєте і Ви на Небі;

Радуйтеся  Святкуючі Свята земні з насолодою Небесною;

Радуйтеся  праведні у Господі родичі, побожні предтечі нашого спасіння!

Кондак 2

Бачачи Преображення Господнє на Фаворі учні присутні тут, устами апостола Петра промовляли, «Як добре нам тут бути, Господи!», пропонуючи звести три намети, щоб та радість святкова ніколи не завершувалась. Подібно до них і Ви, наші побожні праведники  нашого дерева  родинного не перестаєте промовляти:» Господи! як нам добре бути з Тобою Святим і милостивим! Не допусти ніколи, щоб цє блаженство родинності з Тобою Небесним вічною Фаворською щасливістю сяяло над життям усіх сьогоднішніх і прийдешніх поколінь роду нашого, повсякчас маючи безмежним скарбом життя  віру, надію і любов та з вдячністю у всі часи  з  солодкістю взивали: Алилуя.

Ікос 2

Розумом своїм до небожителів стати подібними бажаючи, Ви з раннього дитинства і все життя Своє, дбайливо на землі святкували свята Церковні. День  Успіння Пресвятої Богородиці завжди з жагою очікували, осмислюючи його. Побожно роздумували, як Пресвята Богородиця, готовилась перейти з земного життя до життя Небесного. Як з’явився Їй Архангел Гавриїл, звіщуючи про Успіння, що наближалося. А за молитвою Діви Марії, до Неї зібралися Апостоли-проповідники  від усіх кінців землі, І Сам Божественний Син Її прийшов прийняти Її душу у Свої руки. Вони ж Її тіло похоронили в Гефсиманії у печері. Через Апостола Фому було об’явлено, що Вона воскрешена і, потому Сама з’явилася в сяючій славі небесній, обіцяючи Свою Богоматеринську опіку над світом. Як ніжно і побожно Ти святкував це свято. Допоможи, Святителю Христів, і нам гідно святкувати його та до Тебе Учителя і Наставника взивати:

Радуйтеся  Дару земного святкування, задля небесних Торжеств спадкоємства;

Радуйтеся   Небесного усвідомлення Свят земних учителі;

Радуйтеся   бо з дитинства Свято Успіня Богородиці всією душею полюбили Ви;

Радуйтеся   Матір Божу, оприсутнену в краї нашому, відчували Ви;

Радуйтеся   з усім краєм, побожно Святе Успіня Богородиці звеличуючі;

Радуйтеся   Благодаттю Святковою з року в  рік збагачувались Ви;

Радуйтеся, праведні у Господі родичі, побожні предтечі нашого спасіння!

Кондак 3

Силою небесною та любов’ю Богоматеринською сповнених, серед свята Різдва Пресвятої Богородиці, згадуємо Вас, родичі наші, святкуючих цю небесну урочистість. Знаючи, що Пресвята Діва Марія народилася в Галилейському місті Назареті, в родині святих і праведних Якима і Анни, Ви сповнювались великою любов’ю і побожною повагою до тієї дивовижної небесної події. Як часто згадували Ви, побожні родичі, те диво Боже, коли батьки її бувши бездітними серед похилих літ, не втрачали надії на милість Божу, вірячи, що Господь може подарувати їм дитя і на старості. Вони палко молилися до Бога та слізно благали Його ощасливити їх дитям, яке пообіцяли посвятити служінню Богу у Єрусалимському Храмі. Господь прийняв їх благання, Архангел Гавриїл приніс їм радісну звістку, що у них народиться дочка. Марія, через яку буде даровано спасіння всьому світові. Тож святкуючи побожно подію цю, Ви завжди раділи тією радістю, співаючи з ощасливленим світом: Алилуя!

Ікос 3

Маючи усвідомлення Божественого Писання,  все своє життя земне Ви, побожні і праведні, присв’ятили визнаню віри, що проміниться з  подій Євангельських. Гаряче благовістили, звеличуючи народження Богоматері на землі. Сьогодні багато дітей та юнацтва в Україні втрачають цю спасительну радість та позбавлені цих особливий надій, які дарує свято це. Побожні прародичі і родичі наші, умоліть Матір Божу, щоби вона допомогла також  нам, як і Вам в дитинстві та юності, гідно святкувати та втішатись спасителькою надією, яку дарує Її свята Покрова, А Вам, за Ваші молитви вдячно співати:

Радуйтеся, Дар благовістя від гідних святкувань Церковних сприймаючі;

Радуйтеся, бо Світло Торжества Небесного з дитинства осяяло Вас;

Радуйтеся, Радість Райську ще в юності сприйняли Ви;

Радуйтеся, Матір Божу найбільшою Щасливістю життя  вважали Ви;

Радуйтеся, бо Храми Богородичні стали для Вас Джерелом Святості;

Радуйся, бо Покрова Матері Божої стала для Вас надією на все життя;

Радуйтеся, праведні у Господі родичі, побожні предтечі нашого спасіння!

Кондак 4

Бурею, на перемогу ворожнечі диявольської, стала ревність Ваша у вшановувані  величних Днів Двонадесятих Свят. Але особливо вшанували Ви Хреста Господнього, у Святі Воздвиження Його. Часто в цей День Ви уявляли Себе серед учасників події цієї, коли імператриця Олена, вирішила віднайти Хрест Христів. Як тоді чудом воскрес померлий, коли з поміж трьох хрестів, до нього приклали Хрест Ісусів. З глибоким почуттям благоговіння вірний народ припадав до Хреста. Багато було там народу зібрано та всі люди не могли бачити Його. Тоді Єрусалимський Патріарх Макарій «воздвигав» Хрест Христів, а люди, кланяючись, промовляли « Господи помилуй». Цього Святого Дня завжди згадувались Страждання Господні і вшановувались вони великою постовою стриманістю. Добрі праведники роду нашого, Ви так полюбили Хрест у Своєму житті. Без нарікань несли Його. Беремо і ми приклад з Вашого хрестоносіння, та з Вашої старанної любові до Хреста, проголошуючи Господеві: Алилуя!

Ікос 4

Коли почули й усвідомили представники родинної побожності з натхненням небесним про пошану до Хреста Господнього, тоді Ви,  маючи у душі Своїй переконання рівноапостольного царя Костянтина, а на скрижалях серця Свого зберігаючи закарбований напис з історії його життя:» Хрестом завжди переможете!», рідні наші прародичі і родичі, ви усім своїм єством полюбили Хрест Христів. Сьогодні чимало людей носять Хрести. Та як часто чинять це без належної поваги до Хреста. Допоможи нам, Господи Небесний, щоб у храмах наших душ і ми віднайшли б гідну повагу і любов до Хреста Господнього. Воздвигли б Його на прославлення та смиренно несли б Його по життєвому шляху, Вас побожних наслідуючи та співаючи у Вашу честь:

Радуйтеся, бо Хрест сприйняли  в долі, як Райське «Дерево Життя»;

Радуйтеся, Хрестом захист здійснили Ви на всі шляхи земні;

Радуйтеся, Хрестом осіняли Ви  Себе безнастанно;

Радуйтеся, хрест життєвий несли Ви з радістю, без нарікань;

Радуйтеся, Хрестом втішалися Ви у хвилини найважчих випробовувань;

Радуйтеся Хрестом Господнім, що став Вашою життєвою Перемогою;

Радуйтеся, праведні у Господі родичі, побожні предтечі нашого спасіння!

Кондак 5

Боготічною рікою благодаті та заступництва Божого, перемагали Ви випробовування та зваблювання різні, усім своїм єством бажали святості і торжества віри святковості постійної. Як щиро раділи  Ви святу Введення у Храм Пресвятої Діви Марії. З духовним тремтінням згадували Ви родичів Її, святих Якима і Анну, що додержали обітниці, даної Богові. Тож, коли Діві Марії виповнилось три рочки, Її зі святковими піснеспівами родинно припровадили до Єрусалимського Храму, де вона зростала, молилася та виховувалася в любові до Бога. Ви ж, побожні родичі наші завжди усвідомлювали, що  Введення в Храм Діви Марії явилося подією надзвичайної важливості в житті майбутньої Богоматері. Воно настільки змінило життя Її, що стало для Неї другим народженням для нового життя, присвяченого тільки одному Богові. Ми ж сьогочасні мешканці, разом з Вами, зі святковістю виголошуємо пісню небесну, Ангельську: Алилуя!

Ікос 5

Коли  душею та думкою заглиблюємось у Таїну роду Богоматері, тоді приєднуємось до Вас, намагаємось збагнути, як Ви від перших днів усвідомлення прагнули одного – присвятити Себе Богові та всіма силами Своєї душі послужити Господу і Його Божественній Матері. Родино побожна,  ми визнаємо, що земні люди в сьогоденні змінилися значно. Рідко батьки краю нашого живуть згідно з обітницями родичів своїх, рідко виконують їх перед Богом; а ще рідше посвячують дітей своїх на служіння Богові і Святій Церкві Його, як це вчинили Богоотці Яким та Анна. Ми ж,  молитвою святковою піднесені, згадуючи Вас святкуючих  Введення Діви Марії до Храму, співаємо Вам:

Радуйтеся  усвідомленням Богоматеринської участі, серед нас земних;

Радуйтеся  радістю Якима та Анни, що виконали обітниці свої;

Радуйтеся  радістю родини та близьких, про посвяту Діви Марії;

Радуйтеся  радістю Церкви Земної, яка щасливиться подією цією;

Радуйтеся  радістю Церкви Небесної, яка ликує Вселенскістю Дня цього;

Радуйтеся  радістю Ангелів, що святкують з усіма нами;

Радуйтеся, праведні у Господі родичі, побожні предтечі нашого спасіння!

Кондак 6

Пророків сповіщенням предвозвістив Ти нам Господи, про Тайну Втілення Єдинородного Сина Твого. А як Ви готувалися до величного святкування Різдва Христового! Постом і молитвою душу Свою готували до сприйняття ласк Різдв’яних у святкуваннях числених передсвяткових з побожністю, сповідаючись та причащаючись Святих Христових Тайн. Вчилися від родичів колядувати, з радістю очікуючи на першу зорю у Різдвяному небі, споживали  довгоочікувану Свят-вечерю, приймали щирі батьківські поздоровлення та побажання з Різдвом. Як поспішали і Ви до людських підвіконь, щоби з Ангелами звеличувати народження Спасителя світу. А Різдв’яної ночі з родичами, линули на Церковну відправу і з народом проголошуючи »З нами Бог «, сповнювалися невимовної радості. Ви так переконливо вірили, що Син Божий народився усім нам для нашого спасіння!  Отож і ми всі доєднуючись до Вас, колядуючих, співаємо зі щирістю: Алилуя!

Ікос 6

Засяяло, Господи, світло доброти Твоєї також роду нашому. Споглядаємо у ньому, світозарне осяяння всіх чеснот земного життя, втішаємось з того, що Ви в нас є. Як приємно сьогодні нам уявляти Вас, Різдв’яно торжествуючих, Прародичі і родичі наші побожні! Роздумуємо і розважаємо, як то Таїною Промислу Божого та Вашим молитовним заступництвом збереглися у краї нашому Різдв’яна побожність та радості святкувань. У Вифлеємських яслах народжений Немовля  Христос, тож ця подія стала найщасливішим Святом всіх вірних Богові людей. Ми, як і Ви колись, готуємось постом Різдв’яним до свят, сповідуємось, причащаємось, родинно споживаємо небесні поживи Свят-вечері, радісно колядуємо. За ці збережені почуття святкові з вдячністю співаємо Вам:

Радуйтеся, Зорі сяючі, що край наш осяяли радістю Різдва Христового;

Радуйтеся  Вифлеємською Щасливістю, що не змінюється у всі часи;

Радуйтеся  Пречудесною Колядкою, що провадить нас до ясел з Христом;

Радуйтеся Святою Вечерою, найдивовижнішою, з Вами оприсутненими;

Радуйтеся  Піснеспівом «З нами Бог», бо Господь дійсно з нами;

Радуйтеся, з Небом і землею святкуючі, прийміть наше: «Христос Рождається!»;

Радуйтеся, праведні у Господі родичі, побожні предтечі нашого спасіння!

Кондак 7

Бажаючи успадкувати родинно Христове спасіння, Ви ревно і старанно звершували кожне святкування земне, що  об’єднувало усіх довкола певної Євангельської події. Розмірковуємо і ми над тим, як Ви святкували  Богоявління, Хрещення Господнє. Тридцятилітній Христос, Син Божий, приймає хрещення в водах ріки Йордану від святого Хрестителя Іоана. Тоді об’явлені стали світові всі три Божествені Особи: Бог Син, охрещуваний; Бог Отец, що засвідчував про Нього голосом з неба:»Христос–Син мій Улюблений»;  і Бог Дух Святий, що линув на Христа у вигляді голуба. Спільно з родичами діти, серед вірних, побожно присутніх на Великому Освячені,  набирали Хрещенської  Води, споживаючи Її; потому несли до своєї оселі, де Нею окроплюються житло та пожитки. Як Ви щиро вірили, що вода Хрещенська освячує матеріальні предмети та оздоровлює душевні і тілесні недуги. З Вами при кожному святкуванні Йордану і ми всі з любов’ю виголошуємо: Алилуя!

Ікос 7

Дивовижними є справи Твої, Господи. Осяяні Благодаттю Христа охрещуваного, співали святково Ваші душі побожні :»З’явився Ти сьогодні вселенній і світло Твоє, Господи, ознаменувалось на нас…». Сьогодні у щирій вірі та побожності йдемо і ми до Храму Господнього Православного у свята Йорданські, стаємо учасниками Святої Божественної Літургії, наближаємось до ємкості з приготов-леною на Освячення водою. Також, линемо з побожним народом до річищ і водойм, за святістю і благодаттю. Почерпуємо і споживаємо Воду Святу так саме, як і Ви споживали Її в земному житті. Такою ж вірою, якою Ви були сповнені, що стали взірцями для нас з побожністю, ось так співаємо:

Радуйтеся  голосом, співаючим пісню Небесну в пустелі гріховного життя;

Радуйтеся, Правдолюбці, що завжди закликаєте нас до роскаяння;

Радуйтеся  Світлом, що від Світла – Христа Бога нам на просвічення;

Радуйтеся  Святістю, що з Водою Йорданською щасливить нас;

Радуйтеся Радістю, всіх збагачених Йорданською Благодаттю;

Радуйтеся Блаженством, всіх голодних та спрагнених Правди Христової;

Радуйтеся, праведні у Господі родичі, побожні предтечі нашого спасіння!

Кондак 8

Страшно впасти до рук Твоїх, Бога живого, тож усім єством своїм Ви уникали гріховності та спокус, бажаючи осягнути  могутню силу Стрітенської святкової благодаті всією душею поринали у Свято. Яскраво і життєстверджуюче переживали Ви подію Стрітення Господнього, коли на виконання Закону, Святий  Праведний Йосиф та Богомати Марія принесли Немовля Ісуса на сороковий день до Єрусалимського Храму та подали за Нього жертву – двох голубиних пташенят. При вході до Храму їх зустрів старець Симеон, якому Дух Святий пообіцяв, що він не помре до тих пір, доки на власні очі не побачить Спасителя. Зустрівши Діву Марію з Божественним Немолвлям, Симеон підійшов, взяв Ісуса на свої руки. Через це і назване  свято – Стрітенням, Зустріччю. Співпереживаючи цю святкову подію, спільно з Тобою, Святителю наш, з піднесенням та щирістю взиваємо Богові, що прославив Тебе: Алилуя.

Ікос 8

Увесь став бажанням, увесь втіхою та блаженством Вашим Господь. Тож, разом з праведним Симеоном, втішалися Ви Святом Стрітення Господнього,  сповіщаючи всіх про Свої, особисті зустрічі з Гоподом. Ми, мешканці рідної землі подумки споглядаємо Стрітення, дослухаємось разом з Вами до слів Симонових, і щиро віримо, що Христос наш є «Світлом на просвічення всіх народів». Він став Світлом і для нашого народу, який віками втішається осяйністю небесною, світлістю Слова Божого, милістю ласк Христових, які сприймаємо в Таїнствах Церкви. Святимо свічки Стрітенські та запалюємо їх на відігнання темряви гріховної, на просвічення життя нашого. А Вам, родино наша, з нами святкуючим, щиро проголошуємо:

Радуйтеся, Ви, що  Богослужіння та кожну молитву приймали, як стрітення;

Радуйтеся, Свічі Життєві, з сяйвом та силою Стрітенською;

Радуйтеся, Праведники, що відкриваєте нам Тайни Божі;

Радуйтеся, Провидці, що скріплюєте нас в єдності з Христом Богом нашим;

Радуйтеся, Пророки, що даєте нам знати волю Божу про нас;

Радуйтеся, Духівники, що ведете нас стежками життя до Неба;

Радуйтеся, праведні у Господі родичі, побожні предтечі нашого спасіння!

Кондак 9

Усі небесні Ангельські воїнства разом з земними людьми, вірними Богові, святкують велично Свято Благовіщення Пресвятій Богородиці – Архангелом Гавриїлом. Хоч серед Великого Посту приходить це свято до нас, та з особливою побожністю і духовним трепетом переживаємо Його, як у всі часи це відбувалось в нашому краю. Святкували це свято величаво і щасливо також і Ви, праведники і побожні люди роду нашого. Як багато значила для Вас ця Днина Свята, встановлена Матір’ю - Церквою в пам’ять Архангельського Благовісту, про воплочення та народження від Діви Марії Спасителя Світу. Ця Добра Вість про початок звільнення людського роду від гріха та вічної смерті. Вас, Прародичі і родичі побожні святкуючих, кличемо допомогти і нам збагнути глибини Таїн Божественних, щоби стали  Ви предстателями людей України нашої, співаючих: Алилуя!

Ікос 9

Зявився у давнину з небес Архангел Гавриїл, присланий Богом на землю. Тож увесь світ перемінився, наповнений вісткою про Благовіщення. Скільки звісток спрямовано на людину, полорожню до Небесного Краю та до Христових Осель. Але як багато сповіщується сьогодні такого, що не служить нашому добру і людському спасінню, що спричиняє захворювання, які не знало людство у попередній своїй історії. Багато вістей неправдивих, недобрих і злих, які  спроваджують людей із шляху Господнього та ведуть на манівці життя і до загибелі. Праведні родичі наші з усіх часів, умоліть Христа, силою молитви своєї, щоб Він огородив нас від вістей лукавих і злих. Нехай з Вашою допомогою тільки Блага Вістка, що покликана спасти нас, лунає в нашому житті, а ми з вдячністю Вам виголошуємо:

Радуйтеся, Небожителі, родом з України, населяючі громаду Христову небесну;

Радуйтеся, благовісники  Христові,  милозвучні;

Радуйтеся, ті, хто святкові радості Благовіщення дарує людям земним;

Радуйтеся, Обрадувані милостями Пресвят. Богородиці, що житло Її в Україні є;

Радуйтеся, Охоронці Правди Небесної перед єресями;

Радуйтеся, щирі сповідники, Спасаючого нас Христа Бога нашого;

Радуйтеся, праведні у Господі родичі, побожні предтечі нашого спасіння!

Кондак 10

Спасти бажаючи людину, що заблукала, Ти послав Боже, Єдинородного Сина Свого для нашого спасіння. Отож за тиждень до Великодня відбулася пречудесна подія Входу Господнього до Єрусалиму.  Споконвіків побожні предки наші поспішали до Храму Божого з віттям ожилої весною верби в руках, щоб поринути у святковість дня цього, освятити вербу,  як символ віри нашої у Загальне Воскресіння з мертвих. Верба, в краї нашому, замінила пальмове віття, яким усипали шлях Христові при вході до міста. Так зустрічали колись царів – переможців. Ото ж і ми, тримаючи в руках перше весняне віття, знову зустрічаємо і проводимо  Спасителя нашого, що сходить на Голгофу спасати нас, як Переможця смерті. Це величне свято жаданим було і у Вашому житті. Тож з вербою освяченою, Вас святкуючих наслідуємо, викликуючи  спільно:»Осанна» та співаючи славу Богові нашому: Алилуя!

Ікос 10

Царства Небесного жадаючи, проповідники велемовні не перестають звертатися до благодаті цієї Днини. Тож радість святкову успадковували також Ви старанно зберігаючи її та передаючи з покоління в покоління, про велич і благодать Свята Входу Господнього до Єрусалиму. Також і ми у цей День стаємо край того шляху, яким прямує Господь до Єрусалиму, щоб розіп’ятись, померти і воскреснути. Віримо, що воскресінням Христовим переможена смерть і світові подароване безсмертя. Віримо і чекаємо Загального Воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Як діти та юнаки єрусалимські з Вами радіємо святу, проголошуючи:» Верба бє, не я бю, за тиждень Великдень!» та співаємо на Вашу честь пісню ось цю:

Радуйтеся, ті, хто співає:»Осанна» Сину Божому у вічності;

Радуйтеся, ті, хто звеличує Христа, грядущого на подвиг нашого спасіння;

Радуйтеся  радістю спасенних, Христовою смертю викуплених;

Радуйтеся вірою у Загальне Воскресіння з мертвих;

Радуйтеся, Мешканці вічних осель Бога Живого;

Радуйтеся, Учасники ликувань вибранців Божих, святих;

Радуйтеся, праведні у Господі родичі, побожні предтечі нашого спасіння!

Кондак 11

Спів людський не може стати задовільним для Тебе, Спасителю наш Божественний. Але спасіння небесне осягнути прагнучи, Ви, Прародичі і родичі наші, з віків линули у святковість земну, яку уможливлювала Божественна Благодать. Особливо це святе почуття розквітало на Великдень, коли кожне єство, Ангельське небесне і людське земне, в бутті своєму обдаровується ласкою і щастям незрівнянні ні з чим іншим. Щасливість ця Великодня, блаженство всесвітлого дня Воскресіння Христового, «Свята із свят та Торжества із торжеств». Як велично святкували в дитинстві та юності Великодні Свята! Ця подія Воскресіння Христового є найвеличнішим Християнським Святом та торжеством віри Православної. Це ознаменування перемоги над гріхом і смертю, початок буття світу викупленого й освяченого Господом і Спасителем нашим. Безнастанний виголос:» Христос Воскрес!» є сповіданням віри в Воскресіння. Ви, побожні родичі наші, подіями Страсного тижня розпиналися з Христом та помирали. Великоднього ж надрання воскресали з Христом. Дозвольте і нам з Вами вітати Христа Воскреслого, возносячи пісню: Алилуя!

Ікос 11

Світла Подавче і віків Творцю, Господи, вчини на всі часи земного буття святковість Великодню – стіною могутньою та муром нездоланним. В усі роки буття земного і Ви, побожні родичі наші, черпали благодать Великодню, примножуючи сили Свої, які використовували для спасіння. Ще з дитинства і юності Своєї Ви побожно, переживали Страсний Тиждень. З Матірю Божою та жонами – мироносицями, стояли біля Христа, а також зі смертельним сумом, опечалені прямували до Гробу, в якому хоронили Ісуса. Та сповнені Пасхальної радості в Великодне надрання линули з мироносицями, щоб побачити опустілий гріб та ангелів в ньому сповіщаючи  про Воскресіння Христове, Самим зустріти Спасителя з Великодня. У найважчі миттєвості Вашого життя  в серцях Ваших завжди був Великдень, через що і ми Пасхально співаємо Вам:

Радуйтеся Воскресінням Всепереможним  Сина Божого, Спасителя нашого;

Радуйтеся  з Мироносицями, першими свідками Воскресіння Христового;

Радуйтеся  з Апостолами, об»явленням Воскреслого Переможця смерти;

Радуйтеся з Богоматір»ю, Ангелом сповіщеною про Воскресіння;

Радуйтеся з Єрусалимом, що послужив цій Тайні Спасіння нашого;

Радуйтеся зі світом врятованим і довічно святкуючим  Воскресіння;

Радуйтеся, праведні у Господі родичі, побожні предтечі нашого спасіння!

Кондак 12

Боже духів і свякої плоті, Ти пекло переміг і диявола знищив, незмінно щасливив нас спасенних Тобою. Тож піснеспівами святковими лунали душі побожного роду, які линули від серця у Святі Вознесіння Господнього. Думками переносилися Ви, на гору Єлеонську, до того місця, з якого Христос Спаситель вознісся на Небо. Протягом 40-ка днів від Пасхи Христос часто з’являвся учням Своїм, навчаючи їх основам побудови Церкви та поширенню в світі віри християнської. На сороковий день, здійснив Христос останнє Своє зявлення, вивів учнів Своїх з Єрусалиму на гору Єлеонську, благословив їх і став возноситись на Небо, аж доки хмара сховала Його. Вознесенням було завершене земне служіння Бога Сина. Христос, що переміг смерть і викупив людство у власному вознесінні, возніс людську природу до Престолу Бога Отця, приготував єство людське для сприйняття Святого Духа. Завжди так сповідуючи цю Святу подію, і ми воспіваємо Христу, Богу нашому, пісню прославлення: Алілуя!

Ікос 12

Оспівуванням Благодаті Божественної пребагата святкова подія  Дня Пресвятої Тройці. В 50-десятий День по Воскресінні Христа, відбулось зішестя Святого Духа на Апостолів. Тоді вони отримали дар мов та стали промовляти ними і проповідувати про великі справи Божі. Цією подією Господь приготовляв їх на проповідь віри Христової, яку повинні були вони вести по всьому світові. В це величне свято люди оздоблюють Храми Святі та свої оселі віттям та квітами і в Церквах стоять з зеленню та квітами в руках на віру й ознаку життєдайної сили Святого Духа. В перший День Свято присвячується звеличенню Пресвятої Тройці. Наступний День – прославляє Духа Святого, зішестям Якого на Апостолів розпочато історію Христової Церкви. До сьогодення долинула проповідь Апостольська та переконала нас у любові Божественній, просвітила нас і зігріла. Тією Благодаттю Духа Святого  радіємо і ми. Також Вам, родичі побожні, святкуючі цю подію Вселенську, з щирістю і вдячністю співаємо:

Радуйтеся, Трійцею Бога Небесного до Святості покликані;

Радуйтеся, Отцем Небесним в земному житті звеличені;

Радуйтеся, Сином Божим на побожне життя довічне посвячені;

Радуйтеся, Духом Святим сповнені, бо стали Ви на землі оселею Його;

Радуйтеся, Церкви Земної вірні обранці;

Радуйтеся, Церкви Небесної співмешканці вічні;

Радуйтеся, праведні у Господі родичі, побожні предтечі нашого спасіння!

Кондак 13

О, побожні і вірні Богові праотці, отці,  матері, брати і сестри нашого роду, чекаючи Другого Пришестя та довічно і вічно  в Христових небесних оселях святкуючі. З часу Вашого з’явлення на світ та покликання на побожне життя земне, стали  Ви заступниками нашими небесними,  являєтесь учасниками всіх святкувань і торжеств краю нашого. Вашим святковим натхненням живуть усі православні, побожні люди землі нашої. Але особливою Таїною є Ваша невидима присутність і підтримка нинішніх мешканців краю у ці важкі часи, в яких вони духовно часто поневіряються. Ми відчуваємо присутність та любов Вашу до нас. Ми радіємо молитвами Вашими та святковим спасительним настроєм, який даруєте Ви нам,  тож  разом з Вами в побожності кличемо: Алилуя!

Молитва

Побожним родичам нашим у Бозі спочилим

звершувана нащадками роду.

О! Побожні Молитвеники і Заступникки роду нашого та усіх побожних представників його майбуття: дітей, юнацтва і молоді, Побожні родичі наші, у Бозі спочилі, Багато часу злі сили  вибивали святковість із душ християнських в землі нашій. У нашу побожну ниву Церковну засівали замість добірних зернин Слова Божого, кукіль та бур’яни гріховності. Але сила Христової любові і Вашої молитовної відданості зберегла побожність  в землі нашій. Сьогодні, згадуючи Ваше життя на землі, через яке прямували Ви з надією про святість, молитвеники довічні наші небесні, подумки, у кожному святі, ми, нащадки Ваші, землі нашої, в якій прийшли Ви на світ, з усієї України усієї християнської церковної, земної громади, стаємо з Вами, звеличуємо усі Церковні Свята і збагачуємось Вашими молитвами і радістю побожних, святкуючих праведних душ. Віримо Богові нашому, Якому понад усе вірили Ви, любимо Божественну Матір Його, Пресвяту Богородицю, шануємо Ангелів Святих та й усіх, що у святості життя своє земне прожили й оселилися в помешканнях Небесних. Та найбільше радіємо Вашими молитвами, любовю, відданістю та заступництвом за нас. Допоможіть, Побожні родичі наші у Бозі спочилі, і нам, нащадкам Вашим, святкувати вічно, разом з Вами, вірними Господу, у Царстві Бога: Отця, Сина, і Духа Святого на віки вічні. Амінь.

 

Львівсько – Самбірська єпархія.

 

 

 

 

Опубліковано у Літературна творчість Владики Іоана | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

2 коментарі до [ОНОВЛЕНО] Життя віддане Христу…. (відео)

  1. прот. Сергий Чудинович коментує:

    Имел честь общаться со старцем. Упокой, Господи, его душу!

  2. Українка коментує:

    дуже приємний та теплий допис, як ніколи до душі саме цей допис…. служіння Господу .

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>