Православні білоруси Львова пом’янули жертв Голодомору

26 листопада 2011 р.Б., по благословенню правлячого архієрея Львівсько-Самбірської єпархії, Преосвященного владики Іоана (Швеця), голова єпархіального прес-центру прот. Сергій Горбик відслужив у Львові панахиду по жертвах Голодомору білоруською мовою для православних білорусів міста та області.

У час служіння протоієрей Сергій звернувся до віруючим з наступними словами:

(Оригінальний текст білоруською мовою тут: http://baocinfo.blogspot.com/2011/11/blog-post_27.html )

Слово в день пам’яті жертв Голодомору в Україні

 І коли п’яту печатку розкрив, я побачив під жертівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали. І кликнули вони гучним голосом, кажучи: Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу? … і сказано їм іще трохи спочити, аж поки доповнять число їхні співслуги, і брати їхні, що будуть побиті, як і вони.

Об’явлення (6:9 – 11)

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Ми сьогодні зібралися, щоб помолитися за українських мучеників: чоловіків, жінок, дітей – всіх тих, хто впав жертвою голодомору. Він не був стихійним лихом або наслідком невдалого господарювання на землі. Це був добре спланований і здійснений злочин комуністичного керівництва СРСР. У Кремлі, у теплі й ситості, керівники держави старанно продумували план знищення мільйонів українців.

Чому їх вирішили знищити? Для чого й проти кого був спрямований удар з далекої Москви?

Відповідь очевидна: Українські православні селяни були оплотом здорової духовності української нації. Вони любили Бога, любили свою землю, любили Україну… і в цьому комуністи бачили їхній головний злочин. Тому що з людини люблячої Бога й свою Батьківщину, яка намагається жити по Заповідях Христовим, неможливо зробити раба князя цього світу – диявола. А саме диявольським, сатанинським був той режим, що більшовицькі орди принесли на Україну.

Тому ми з повним правом можемо назвати їх, що вмерли в страшних муках голоду, мучениками Христовими, яки віддали своє життя за Христа. Сьогодні ми шануємо їхню пам’ять і молимося за їхні душі… але можливо нам потрібно просити їх молиться за нас, що б навічно в наших серцях, серцях наших дітей, онуків і правнуків була біль і пам’ять. Тому що тільки біль і пам’ять є гарантією того, що кошмар голодомору ніколи не повторитися на нашій землі.

Ми завжди повинні пам’ятати, що війна Церкви Христової зі злом іде постійно. Для нас, православних, немає секрету в тім, що увесь час повсюди іде боротьба за душі людей. Українське Православ’я, наша Свята Українська Автокефальна Православна Церква, наголошує на правдивої історії власного народу. Правді, яку богоборці намагалися й намагаються спотворити до невпізнанності й сховати її, щоб ніхто про неї не довідався ніколи. Але все таємне стає явним і під тиском народного опору почали спливати факти української історії, які влаштовують не всіх, тому що багато хто сам був замішані в цих злочинах перед українським народом. І отут починаються розпачливі кроки з боку богоборців, це дружне замовчування, ігнорування фактів і подій, що розкривають злочини богоборчої влади. Вони сподіваються, що ми з вами, всі православні вірні Україні, забудуть про їхні злочини… Тому що, якщо ми забудемо, вони знову зможуть прийти до влади, одержати можливість знову вбивати, знищувати справу рук Божеських в ім’я міфічного «загального раю», а точніше – царства антихриста.

Сьогодні ми стоїмо й молимося про заспокоєння, радість і світло кожної загиблої в страшних муках Голодомору душі. Ми прийшли засвідчити: вони не дарма жили; що вони посіяли в наших душах любов. Любов безсмертну, любов, яка заглиблюється, росте, усе очищає, все світлішає й обіймає не тільки їхню пам’ять, але всіх нас, їхніх братів і сестер на Україні. Ми прийшли свідчити про те, що вони не дарма мучилися й умирали… свідчити про свою пам’ять, віру й любов до Христа й нашої Батьківщини.

Помолимося тепер від всієї вдячної любові, від усього благоговіння, але підемо звідси для того, щоб принести такий плід, що виправдав би слова молитви нашої й зробив нас воістину тією печаткою правди Христової й вічної пам’яті, якої ми покликані бути. Амінь.

прот. Сергій Горбик

Опубліковано у історія УАПЦ, Новини єпархіїї, Новини сайту, Поминання померлих, Прес-служба Львівсько-Самбірської єпархії, Проповідь, прот. Сергій Горбик, Статті та книги. Додати до закладок постійне посилання.

7 коментарів до Православні білоруси Львова пом’янули жертв Голодомору

  1. Зьміцер коментує:

    Памятайма, каб ведалі. Іхняе жыцьцё – цана ведаў, якія мы сёньня маем, але якія не заўсёды хочам пераймаць і карыстацца, каб гэткага не магло паўтарыцца.

  2. Леся Кленович коментує:

    Дякуємо, сябри! Вічна пам’ять нашим близьким і рідним! Хай Господь дарує їм спокій… а нам – мабуть, спокуту…

  3. Влад Мороко коментує:

    Дякуємо за підтримку та пам’ять про загиблих. Біль об’єдную! пробачте, що не їздимо до Вас…

  4. Віталь Краўчанка коментує:

    Няхай Госпадзь супакое іх душы! Вечнае неба!
    Памятайма пра пакуты іх і не дамо гэтаму паўтарыцца.

  5. Степан Сивик коментує:

    Заперечення факту голодомору свідчить, що при владі в Україні і сусідніх країнах сьогодні знаходяться прямі нащадки і послідовники фашистсько-більшовицького режиму. Вони нищать архіви і намагаються не допустити відновлення історичної правди і історичної справедливості.
    “Імперія Зла” намагалась голодом стерти з лиця Землі українців. Міжімперська “отєчєствєнная” війна забрала життя понад 3/4 білорусів.
    Найпотужніша зброя проти ворога – правда! І ця правда має бути донесена до кожного українця, білоруса і цілої світової громадськості.

  6. Віктор коментує:

    Дякуємо братам білорусам за підтримку, мусимо разом стояти за правду, гідність і свободу!!!

  7. Юрась Навіцкі коментує:

    Вечная пам’ять… Так само пам’ятаймо про Белорусів, заморэных сталіністымі…

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>